мтс (050) 567 92 72 | кc (098) 042 71 78

Стаття

Лілійник - вирощування, догляд, пересадка і розмноження

 

        Рід лілійників (Hemerocallis) з сімейства Лілійникових представлений приблизно 25 видами, батьківщиною яких вважаються східна Азія і Європа. Лілійники є розкішними багаторічними рослинами, здатними стати прикрасою будь-якого саду, сяючи веселими барвами своїх великих квіток, які можуть досягати 5-20 см. Одночасно можуть розкриватися від 1 до 3 квіток, а тривалість цвітіння одного куща може становити до 30 днів.

        Всі природні види лілійників відрізняються красою та вишуканістю. У декоративному садівництві найчастіше віддають перевагу лілійникам рудому, жовтому, малому, Дюмор'є, Миддендорфа, лимонно-жовтому.Природні види лілійників характеризуються не тільки красою, але також надійністю, стійкістю до хвороб і шкідників і довговічністю.

        Лілійник - вирощування і догляд

 

       Лілійники - рослини, вельми невибагливі у догляді. І все ж, краще вибирати для їх посадки багаті поживними речовинами гумусові грунти. Важкі глинисті грунти будуть сприяти застою вологи і розвитку грибкових захворювань, а на піщаних грунтах рослини не будуть у достатній мірі забезпечені водою та поживними речовинами.

       Рясно і тривало лілійники можуть цвісти тільки при достатку сонячного світла. Коли похмуро, вони, як правило, взагалі не розкриваються, а в якщо літо видається холодне, то квітки дрібніють, і рослина може припинити цвісти.

       Ці рослини відрізняються життєстійкістю завдяки потужній кореневій системі, що дозволяє діставати воду з великої глибини, тому вони не люблять частих поливів, особливо поверхневих, під час яких краплі води, що потрапляють на квітки, можуть пошкодити їх пелюстки.Поливати Лілійники слід тільки при тривалої посухи, і робити це потрібно під корінь.

       Навесні, під час початку вегетаційного періоду, лілійники підгодовують повним комплексним мінеральним добривом. Його слід розсипати між кущами, а потім полити рослину, щоб забезпечити швидке і якісне засвоєння добрив. Через місяць після цвітіння, при настанні короткого періоду спокою рослини, перед початком нового зростання і закладкою бутонів наступного року, лілійник слід підгодувати ще раз. Така підгодівля дозволить збільшити розмір і отримати максимальне число квіток в наступному сезоні.

       Під час цвітіння слід регулярно відщипувати зів'ялі квітки, щоб рослина не витрачала на них даремно свої ресурси. Після закінчення цвітіння необхідно зрізати квіткові пагони, а перед зимівлею - всю надземну частину. лілійники дуже позитивно реагують на мульчування грунту між кущами деревною тріскою, подрібнений корою або сухим торфом (але тільки не свіжою тирсою).

       Взимку у цих рослин наступає період спокою. Навесні, відразу після сходження снігу, потрібно провести обрізку сухого листя. Коли земля трохи прогріється, можна починати поділ рослин, що занадто розрослися або старих рослин.

       Лілійник - пересадка і розмноження

       Без пересадки лілійники можуть прожити досить багато років. Найкраще садити їх в травні або серпні. Якщо необхідно, можна робити пересадку рослин і в проміжок між цими місяцями, але робити це потрібно в прохолодну погоду. Пізніше серпня садити їх не рекомендується, так як вони можуть не встигнути вкоренитися і загинуть в зимові холоди.

       Відстань між рослинами при посадці має становити від 60 до 100 см, так як вони, підростаючи, сильно розростаються, і при близькому розміщенні не матимуть можливості для вільного розміщення в квітнику.

       Якщо на місці посадки хороші садові грунти, то просто викопується яма глибиною 30 см, куди насипається горбком суміш, в яку входить перегній, пісок і торф з добавкою калійно-фосфорного добрива, золи і суперфосфату. На бідних або важких грунтах посадкова яма заповнюється поживною сумішшю. Потім кущ, призначений для посадки, потрібно обтрусити від землі і обмити водою, щоб вивчити стан коріння, наявності хвороб і шкідників. Здійснивши вирізку старих, сухих, пошкоджених коренів, їх зрізи присипають золою, і опускають рослину в ямку, акуратно розподіливши коріння по поверхні горбка. Насипавши зверху живильну суміш, рослину рясно поливають і добре обжимають коріння. Кореневу шийку при посадці потрібно на 2 см замульчувати сухим перегноєм або торфом.

       Розмножують лілійники вегетативним способом і насінням. При вегетативному розмноженні використовують молоді кущі, вік яких не більше 5-6 років. Їх слід акуратно розділити руками або ножем, намагаючись не пошкодити тендітні коріння і розетки листя біля основи. Найкраще займатися поділом куща навесні, так як, якщо зробити це пізніше, лілійник в цей рік може не цвісти.

       Насіння, які швидко втрачають схожість, краще висівати свіжозібране під зиму на глибину до 2 см. Однак, їх можна висівати і навесні наступного року. Рослини, які вирощуються з насіння, зазвичай цвітуть на 2-3 рік.

       Лілійник - хвороби та шкідники

       Найбільш небезпечною з хвороб лілійників є гниль кореневої шийки, яка може призвести до загибелі рослини. Причиною її появи є зазвичай перезволоження грунту. Дізнатися хворобу можна по жовтому забарвленню молодого листя і його м'якості. При виявленні ознак ураження гниллю кореневої шийки рослину викопують і, вирізавши пошкоджені тканини гострим ножем, промивають розрізи розчином марганцівки. Після цього, просушивши лілійник на повітрі, його висаджують в інше місце.

       Лілійник може пошкоджуватися таким небезпечним шкідником, як комарик лілійників, личинки якого гризуть бутони квітки. Через це відбувається їх деформація, рослина втрачає свою декоративність. Зазвичай пошкоджені бутони просто акуратно видаляють.

       Таким чином, лілійникам потрібно певна увага, але клопоту вони доставляють небагато, і навіть початківець садівник без особливих навиків та та виснажливої праці проведе всі необхідні заходи, які допоможуть підтримувати рослини здоровими і здатними до рясного цвітіння.

 

Джерело  www.zhenskoe-mnenie.ru

comments powered by Disqus